Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні у середу, 26 липня, розглянув питання про відставку міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка. Але під час голосування з цього питання для ухвалення рішення в комітеті не знайшлось достатньо голосів.
За відставку Ткаченка висловились народні депутати Володимир В’ятрович, Микола Княжицький, Гео Лерос та Софія Федіна. Решта членів комітету не погодились з відставкою очільника МКІП. Тепер рішення буде ухвалювати парламент.
Голова комітету Микита Потураєв подякував Ткаченку за роботу. «Це була командна робота, помилки були, але вони не були фатальні. Переконаний, що ви зможете себе проявити ще не один раз в професійній діяльності. Я буду голосувати проти вашої відставки, бо зараз не час на перепочинок», — сказав Потураєв.
Олександр Ткаченко повідомив, що попросив своїх підлеглих з міністерства надіслати народним обранцям звіт роботи МКІП за три роки. «Нам вдалося під час війни сильно інтегруватися в європейські структури. Вдалося заснувати два фонди на базі ЄС і ЮНЕСКО. Напрацювали законопроєкт про збереження культурної спадщини. Створюється реєстр спадщини за недержавні кошти. Просив надіслати вам наше бачення майбутнього української культури», — розповів міністр.
На це Володимир Вʼятрович зауважив, що ці матеріали законодавці отримали перед самим початком засідання, і під час засідання їх важко вивчити. Водночас народний депутат подякував міністру за звіт і за те, що він прийшов на комітет. «Бо у нас стало модним, коли міністри йдуть з посади, не прощаючись», — наголосив В’ятрович.
Він висловив критичні зауваження на адресу Мінкульту за те, що відомство не підготувалося до війни і через це було втрачені музейні експонати і культурна спадщина. Також дісталось МКІП за «погану інформаційну політику, за «вбивство» іномовлення, а також за підтримку каналів Дом, FreeДом і національного телемарафону. Згадав В’ятрович і закриття трьох опозиційних каналів у цифрі та недостатні зусилля Мінкульту у відстоюванні свободи слова.
Микола Княжицький сказав, що у нього немає злості на міністра культури, «але є претензії до тих, хто не підтримує українську культуру, не голосує закони про церкву, робить кризу в Довженко-центрі». «Хто це все робить у владі? Чому кошти на фільми не йдуть через Держкіно. Це повний маразм давати державні кошти на серіали про Поворознюка», — обурився народний депутат.
Ткаченко прізвищ не назвав, лиш сказав, що індустрія дуже потребує серіалів.
Заступниця голови комітету Євгенія Кравчук подякувала Ткаченку за трирічну роботу в такі непрості часи. «На жаль, фінансування культури протиставляється фінансуванню армії. Наступний рік може бути ще складнішим, треба пильно стежити, бо культура може бути ще гірше профінансована», — попередила Кравчук.
Вона сказала, що підтримує на посаду міністра Антона Дробовича, голову Українського інституту національної пам’яті, та Галину Григоренко, заступницю міністра культури.
Голова комітету Микита Потураєв підтримав Євгенію Кравчук. На його думку, не варто протиставляти культуру і армію.
Олександр Ткаченко відповів на звинувачення щодо несвоєчасної евакуації музеїв традиційним посиланням на відсутність законодавства про превентивну евакуацію і можливість це робити лише коли оголошений воєнний стан. Превентивної евакуації не може бути. Також він висловився на захист каналу FreeДом: «На мій погляд, це найуспішніше російськомовний канал, який має десятки мільйонів глядачів. Телемарафон теж здорова ініціатива під час війни». Щодо відключень телеканалів міністр сказав, що не має до цього відношення.
Гео Лерос запитав, яке мав відношення Мінкульт до СБУ і Єврокомісії про рішення щодо блокування ютуб-каналів, коли в цей перелік потрапили українські опозиційні канали. Ткаченко у відповідь повідомив, що Мінкульт писав листа про необхідність заблокувати лише російські пропагандистські канали. Він пообіцяв скинути копію цього листа і подякував комітету за співпрацю.
Він наголосив, що під час війни «максимум державних ресурсів має йти на оборону», а кожен проєкт, зокрема й у сфері культури, «який може бути реалізований за допомогою позабюджетних ресурсів, має бути реалізований за допомогою саме позабюджетних ресурсів».
Виходячи з цього, президент запропонував главі уряду два кроки: знайти позабюджетні кошти на проєкти, «які нині дійсно потрібні», і розглянути заміну міністра культури та інформаційної політики.
Через півтори години після цього міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив у соцмережах, що подав прем’єр-міністру заяву про відставку.
Ткаченко заявив, що подав у відставку «через хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни», і висловив свою «принципову позицію», що «і приватні, і бюджетні кошти під час війни на культуру не менш важливі, ніж на дрони», оскільки «культура це щит нашої ідентичності і наших кордонів».
Натомість ще вдень 20 липня в інтерв’ю «Радіо Свобода» Ткаченко заявив, що не має наміру йти з посади. У цьому ж інтерв’ю він сказав, що вважає доречним витратити під час війни понад 500 мільйонів гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору.
Олександра Ткаченка призначили міністром культури та інформаційної політики України 4 червня 2020 року.
11 листопада 2021 року Ткаченко офіційно повідомляв, що написав заяву на звільнення з посади міністра культури та інформаційної політики. Причиною відставки він називав рішення Кабміну щодо виокремлення Держкіно зі складу МКІП та бюджет на культуру у 2022 році. Згодом Ткаченко зазначив, що не передумав іти у відставку, але «веде переговори», однак врешті залишився на посаді.
На початку червня цього року набрала необхідні 25 тисяч підписів петиція на сайті Кабінету Міністрів про звільнення з посади міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка.
Олександр Ткаченко у 2008–2019 роках очолював «1+1 media». У 2019 році склав повноваження очільника медіагрупи, адже був обраний депутатом Верховної Ради за списком партії «Слуга народу».