Правовий статус мільйонів українських біженців в Європейському Союзу може бути поставлений під загрозу, оскільки в країн-членів об’єднання досі немає чіткого плану, який би дозволив їм залишитися після припинення вогню.
Про це повідомляє Euractiv.
Який документ регулює статус українських біженців в ЄС
Видання зазначає, що з моменту повномасштабного російського вторгнення Директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) стала правовим порятунком для майже 4,3 мільйона українців.
Вона дозволяє країнам-членам Євросоюзу надавати біженцям з України, більшість з яких поселяється в Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині, право жити, працювати та отримувати доступ до послуг.
Однак оскільки тривають переговори щодо припинення вогню, Директиву можуть переглянути.
Як свідчать результати останніх досліджень, кількість біженців, які планують повернутися в Україну, зменшується. Зокрема, дані Верховного комісара ООН у справах біженців демонструють падіння до 65% у 2024 році з 77% у 2023-му.
Українські біженці. Фото: depositphotos
Частка тих, хто не визначився, зросла до 24% у 2024 році з 18%, а кількість тих, хто каже, що не мають надії повернутися, зросла з 11% з 5%.
Euractiv підкреслює, що припинення вогню може перевернути сценарій за одну ніч, залишивши приймаючі країни вирішувати, чи згортати цей захист, підштовхувати до інтеграції або ж висилати біженців додому.
Директива ЄС про тимчасовий захист: що з нею не так
Видання зазначає, що TPD не використовувався з моменту її прийняття в 2001 році – доки повномасштабне вторгнення рф не спровокувало до її першого використання.
У 2024 році уряди ЄС погодилися продовжити Директиву до березня 2026-го, значно вийшовши за її початкові рамки — дворічний період захисту з можливим продовженням на один рік.
За словами заступника директора Європейського інституту міграційної політики Ясмійна Слотьеса, документ можуть і надалі продовжувати.
Як йдеться в публікації, попри те, що Директива пропонувала українцям «швидкий захист», вона має й ряд недоліків.
«Якщо у вас є лише однорічний юридичний статус, укласти довгострокову угоду про оренду стає дуже важко». Навряд чи роботодавці запропонують вам контракт», — сказав Слотьес.
Крім того, рівні захисту відрізняються залежно від країн-членів ЄС. За словами видання, кожна тлумачить документ по-різному відповідно до свого національного законодавства. Таким чином ставлення до українців відрізняється залежно від їхнього місця проживання.
Що ж буде з українськими біженцями в ЄС
За словами Euractiv, Європейська комісія повідомила, що почала розглядати наступні кроки, зокрема:
- «продовжувати чи ні» тимчасовий захист,
- допомагати біженцям перейти на національний статус для роботи, навчання чи возз’єднання сім’ї,
- підтримувати тих, хто вирішив повернутися в Україну.
Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан підтвердив, що його країна разом з Німеччиною та Єврокомісією бере активну участь у формуванні спільної відповіді під час головування Польщі.
Також виданню стало відомо, що Європейська рада збирається розглянути це питання на наступній Раді внутрішніх справ у червні.
Крім того, незабаром Польща запропонує 3-річний національний статус тимчасового проживання українцям, які мали безперервний тимчасовий захист принаймні рік.
У Чехії нову спеціальну 5-річну посвідку на проживання можна буде отримати українцям, які проживають в країні понад 2 роки і працюють, а їх діти відвідують школи.
Українські біженці. Фото: depositphotos
Своєю чергою Австрія, Італія, Естонія та Латвія пропонують довгострокові рішення з різними рівнями захисту.
Натомість німецьке МВС повідомило, що вже розробило варіанти дій. Однак наступний уряд має вирішити, які пропозиції насправді будуть висунуті з цього питання, підкреслюючи необхідність узгодженого європейського підходу.
Також Міністерство внутрішніх справ Словаччини зазначило, що подальші кроки щодо переміщених осіб після закінчення російського вторгнення «зараз обговорюються на рівні держав-членів, включаючи Словаччину, а також на рівні ЄС».