Обидва сини колишньої директорки однієї зі шкіл на Рівненщині Галини Корень – військові.
Молодший, 32-річний Сергій, мобілізувався на початку великої війни. Продовжує служити після трьох поранень, які отримав у боях на Донеччині й Харківщині.
Старший, 34-річний Володимир, долучився до війська у травні 2024-го – у новостворену 155-ту окрему механізовану бригаду (ОМБр) імені Анни Київської. Саме ця військова частина за останні пів року двічі потрапляла в гучні скандали.
Вдень 4 лютого 2025-го Галині Володимирівні зателефонував старший син. Розмова була буденною. Мати запитувала у Володимира, як справи, як здоров’я, чи не треба передати речі, їжу. Він говорив, що все гаразд, що всього вистачає, ні на що не скаржився.
Тривожності в голосі сина мати не відчула. Все було, як зазвичай.
А вже за кілька днів, 8 лютого, родина отримала сповіщення від ТЦК про загибель Володимира в одному з приміщень штабу бригади в Донецькій області. Причина смерті – “здійснив акт суїциду одним пострілом з табельної зброї в голову”.
Того ж дня слідчі Покровського управління поліції в Донецькій області відкрили справу за фактом самогубства оперативного чергового командного пункту штабу, лейтенанта Володимира Кореня, за ознаками вбивства.
“Українська правда” намагалася з’ясувати обставини загибелі Володимира Кореня у всіх, хто знає деталі цієї справи, але безрезультатно. Навіть адвокат постраждалих проігнорував нашу пропозицію поспілкуватися на цю тему.