У системі органів судової влади України фіксується стабільна, але нерівномірна структура оплати праці: рівень середніх нарахувань суттєво відрізняється між окремими інституціями — від приблизно 46 тис. грн до понад 100 тис. грн залежно від органу, про що свідчать дані оновленого «дашборду» Міністерства фінансів України. Водночас загальний рівень зарплат у 2026 році демонструє помірну корекцію порівняно з минулим роком.
Зокрема, зберігається кадровий дефіцит — близько 24% посад залишаються вакантними, що створює додаткове навантаження на систему.
У 2026 році середня заробітна плата в судовій владі виглядає так:
- Вищий суд з питань інтелектуальної власності — 102,0 тис. грн,
- Вища рада правосуддя — 62,4 тис. грн,
- ВККС — 61,1 тис. грн,
- ВАКС — 60,4 тис. грн,
- Верховний Суд — 56,3 тис. грн,
- ДСА — 54,1 тис. грн,
- Служба судової охорони — 52,9 тис. грн,
- Конституційний Суд України — 49,3 тис. грн,
- Національна школа суддів — 46,5 тис. грн.
Судова система продовжує функціонувати в умовах суттєвого кадрового дефіциту. За наявної штатної чисельності у 44,8 тис. посад фактично зайнятими залишаються лише 34,1 тис., тоді як понад 10,6 тис. позицій — вакантні, що становить близько 24%. Реально заробітну плату отримують ще менше працівників — 32,5 тис., що свідчить не лише про формальний дефіцит кадрів, а й про нерівномірне навантаження всередині системи.
Найбільш критична ситуація спостерігається у Вищому антикорупційному суді, де рівень вакансій сягає 36%, що фактично означає роботу установи в умовах постійного кадрового недоукомплектування.
Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», станом на минулий рік керівництво держслужби у Вищій раді правосуддя отримувало близько 144,2 тис. грн на місяць при посадовому окладі 89,6 тис. грн. У структурі самої ВРП керівники підрозділів заробляли суттєво менше — близько 63 тис. грн, тобто більш ніж удвічі менше за керівника держслужби.
Додамо, що Міністерство фінансів із 2024 року отримує ці дані безпосередньо від державних органів через автоматизовану інформаційну систему — інформацію подають самі розпорядники бюджетних коштів. Водночас середньомісячний рівень зарплати може коливатися, адже до нього входять не лише оклад і премії, а й разові виплати, зокрема компенсації за невикористану відпустку, допомога на оздоровлення та інші соціальні виплати.