У Дніпрі створили розвідувальний безпілотний авіаційний комплекс (БпАК) «Чаклун», який не бачить ворог. Про це повідомляє президент федерації авіамодельного спорту Дніпропетровської області Дмитро Панченко.
«Ми зібралися і зрозуміли, що найкраще, що ми можемо зробити — це створювати безпілотники, навчати військових. „Літаки“ різного призначення, цим і займаємось. Почали з одного невеликого розвідника, потім почали з’являться його різні модифікації», — розповів виданню «Інформатор» Дмитро Панченко.
Безпілотник отримав назву «Чаклун», оскільки усі спочатку дивувались, як він самостійно йде по маршруту місії та як протистоїть засобам радіоелектронної боротьби. Наразі вже більше ніж 100 «Чаклунів» працюють на перемогу України на фронтах по усій країні.
Комплекс «Чаклун» складається з двох безпілотників, оснащених камерами, акумуляторами, запасними акумуляторами, передавачем, ноутбуком, на якому проходить обробка інформації, а також ремонтним комплектом.
Переваги «Чаклуна»
«Основна перевага маленького «Чаклуна“-розвідника — відносна доступність. Його можна співставити з квадрокоптерами, проте роботи він робить набагато більше. Наш девіз: «Кинув у машину, приїхав на позицію, відправив на місію, поклав назад до машини по поверненню — і місія завершена». Не треба розкладати ніякі антени, підготовка до польоту займає 5-10 хвилин», — каже Панченко.
«Чаклун» — це швидкий та маневровий безпілотник, легкий у використанні. Його не видно на радарах, а засоби радіоелектронної боротьби по ньому влучають лише тоді, коли працюють по комусь, а він випадково попадає у зону їх дії. Цей БпЛА призначений для глибинної розвідки, дальність польоту з різними акумуляторами може складами від 100 до 150 кілометрів, а «робоча» висота — від 300 до 500 метрів. Програмна швидкість складає 90 кілометрів за годину. Ще один важливий «плюс» — це ремонтопридатність.
Навчання пілотів
Без навчання військовим безпілотники не передають. Це — обов’язковий крок. Спочатку — теорія.
«Початок навчання — це дуже короткий курс теорії. Чому літаки літають, що таке підйомна сила, як проходить зліт та посадка безпілотника. Усім треба пояснювати обов’язково, що зліт та посадка обов’язково проходять проти вітру, вітер треба перевіряти», — зазначає Панченко.
Крок № 2 — симулятор на комп’ютері. Аби теорію відпрацювати у спокійних умовах і не ризикувати «пташками».
«У симуляторі розпочинається найцікавіше. Де бійці можуть відпочити душею. Як правило, бородаті дядьки, що щойно приїхали з фронту, сідають за комп’ютер і починають просто сміятись. Тому що з першого разу нічого не виходить. Усе це — дитяча комп’ютерна гра, та через це треба пройти. Є декілька моментів, котрі потрібно побороти. Співставити роботу рук і мозку, потрібна виробитися моторика», — розповів Дмитро.
Тож майбутні пілоти тренують прохід над злітно-посадковою смугою, віраж, розворот, прохід назад та посадку. Зліт та посадка — це лише 10% від місії, проте від цього залежить безпека «літака» і те, скільки він пропрацює. Деякі «Чаклуни» вже виконали понад 100 вдалих вильотів. Останній крок навчання — побудова місій польоту.
«Тренувальні місії будують на умовних полігонах. „Літак“ йде в автономному режимі. Побудували місію, встановили точки інтересу, їх 25. По завершенні місії безпілотник стає над останньою, 25-ю точкою, на висоті 150 метрів. Тоді завдання пілота — його знизити та безпечно посадити», — розповів Дмитро Панченко.
По завершенню навчання військовим видають свідоцтва про завершення курсу та приймають до спільноти «чаклунів».
100 «Чаклунів» вже у ЗСУ
Вже понад 100 «Чаклунів» працюють на перемогу України
Дмитро Панченко знає, що розвідувальні безпілотники — це коштовний «витратний матеріал». Один безпілотник може виконати 10 вильотів, рекордсмени ж вже виконали понад 100. Це залежить не тільки від майстерності пілота, але й від вдачі.
«Проте і одного вильоту достатньо, аби безпілотник окупився. Ми пролітаємо, наприклад, над ворожим ППО, а воно нічого не може зробили. В нас координати його є. Звісно, це йде на користь військовим, на користь перемозі», — зазначив він.
Виробництво «Чаклунів» не стоїть на місці. Вже розробили п’ять різних моделей безпілотника-розвідника, навіть з приладами нічного бачення. Для прискорення збирання — вже розробили матрицю і планують фюзеляжі та деякі компоненти робити в Україні.
«Ми можемо робити більше, можемо робити більше ніж 100 бортів на місяць. Не проблема набрати ще людей, знайти приміщення, проте тут вже потрібна допомога», — розповів він.
Окрім цього, Панченко зазначив, що вони мають плани перейти у більш «важкий» клас — вже розробили «літак» з двигуном внутрішнього згоряння. Поки що це тільки носій, проте він може бути як розвідником, так і переносити корисні вантажі.
Можливо виготовляти до 100 таких БпЛА на місяць