Молочні господарства деокупованих і прифронтових областей без розмінування не зможуть заготовити грубі корми для худоби та будуть змушені суттєво скорочувати поголів’я або припиняти роботу.
Для України це означає:
- втрату робочих місць та стимулу людям повертатися до своїх домівок;
- втрату інвестицій. Це критичний фактор у молочному скотарстві, адже для їх повернення потрібно не менше 10 років. Тому втративши ферму, власник більше не ризикне інвестувати в молочне скотарство;
- втрату бюджетних надходжень: молочно-товарні ферми — серед найбільших платників податків:
- втрату продовольчої безпеки та експортного потенціалу.
Про це повідомляє Асоціація виробників молока. Її представники вважають пріоритетним і закликають до невідкладних кроків для гуманітарного розмінування сільськогосподарських угідь молочних господарств із деокупованих територій Харківської та Херсонської областей.
Зазначається, що господарства пів року і більше фізично не могли здійснювати господарську діяльність, а зараз не можуть оплатити послуги з розмінування і ризикують бути приреченими на банкрутство, адже втратили 30-70% своїх молочних стад, зазнали значних руйнувань виробничих приміщень, складів, сільськогосподарської техніки, через пожежі втратили потенційний врожай або не зібрали жодного гектара через замінування.
«При цьому підприємства із уражених війною територій не покидають свої ферми, адже від їхньої роботи залежить виживання цілих громад, наших українців, що пережили окупацію. Вони продовжують підтримувати ЗСУ і працювати на перемогу», — пояснюють в асоціацїі.
Тарифи за розмінування зараз сягають від 24 до 150 тис. грн/га. Але жодне із господарств, що потребує розмінування, не зможе їх осилити.
До речі, середня врожайність пшениці у 2022-му році становила 4 т/га, середня ціна фуражної пшениці за І квартал 2023-го року — 6 тис. грн/т, тобто з 1 га пшениці фермери потенційно могли б отримали ті самі 24 тис. грн.
Як зазначив директор «Агросервіс ЛТД» з Харківщини Олександр Сазонов, третина з 6 тис. га угідь його господарства потребують термінового розмінування.
«Впродовж 2022-го, під час окупації, ми не змогли фізично заготовити ніяких грубих кормів, худоба зараз доїдає залишки врожаю 2021-го… Якщо не буде розмінування, будемо змушені вирізати мінімум 30% корів. До війни на господарстві постійно працювало 155 працівників. Якщо закриємо молочний напрям, то 130 із них роботу втратять», — пояснює він.
“За попередніми оцінками, контаміновано снарядами і заміновано понад 3000 га земель, які ми обробляємо. Щоб виростити корми і втримати стадо, нам потрібно розмінувати хоча б 1000 га. Але із поточними тарифами від комерційних компаній в нас нема шансів. Якщо не знайдемо гуманітарного рішення, то змушені будемо здавати на м’ясо худобу, яку такими над зусиллями вдалося зберегти під час бойових дій», — додає Галина Головко, керівниця СТОВ «Мрія» з Харківської області.