Про це повідомляє Кабінет Міністрів України за підсумками наради прем’єр-міністра Сергія Корецького з представниками ритейлу, логістичних компаній та інших підприємств.
Міністерство економіки, Агентство з розшуку та менеджменту активів і Фонд державного майна повинні протягом трьох днів скласти детальний перелік вільних приміщень, придатних для розміщення складських потужностей.
Йдеться про вже наявні об’єкти, якими розпоряджаються держава, Фонд держмайна або АРМА. Бізнесу планують надати пріоритетний доступ до цих приміщень, щоб компанії могли розділити товарні запаси між кількома майданчиками та зменшити ризик їх одночасного знищення.
Уряд поки не назвав регіони, де розташовані такі об’єкти, їхню загальну площу та технічний стан. Також не визначено, на яких умовах підприємства зможуть користуватися приміщеннями – безкоштовно, за пільговою орендою чи на загальних конкурсних засадах.
Не оприлюднені й критерії відбору компаній. Зокрема, невідомо, чи першочерговий доступ матимуть підприємства, які вже втратили склади, постачальники товарів першої потреби або бізнес із прифронтових областей.
Тому заява прем’єра ще не означає автоматичного передання конкретних об’єктів підприємствам. Спочатку відомства мають знайти придатні приміщення, після чого уряд повинен визначити механізм їх розподілу та використання.
Навіщо розосереджувати склади
Під час наради бізнес і Кабмін обговорили безперервне постачання продуктів, ліків та інших товарів першої потреби. Особливу увагу приділили прифронтовим регіонам, де знищення великого логістичного центру може одночасно порушити роботу магазинів у кількох областях.
Російські атаки показали вразливість моделі, за якої значні товарні запаси зосереджені в одному великому автоматизованому комплексі. У разі його знищення компанія втрачає не лише продукцію, а й обладнання, сортувальні лінії, документи та налагоджені маршрути доставки.
Розосередження передбачає розміщення товарів на кількох менших майданчиках. Це не захищає склади від ударів, але зменшує ризик одночасної втрати всього запасу та дозволяє швидше відновити постачання з іншої локації.
“Наше завдання – не допустити перебоїв із постачанням продуктів, ліків та інших товарів першої необхідності, насамперед для прифронтових регіонів”, – заявив Корецький.
Чи отримають підприємства пільгові кредити
Кабмін також готує механізми кредитної підтримки компаній, яким необхідно відновлювати зруйновані потужності, орендувати нові склади або перебудовувати маршрути постачання.
Для цього прем’єр анонсував окрему нараду з керівництвом Національного банку, представниками банків та профільних міністерств.
Станом на момент заяви окрему кредитну програму для постраждалих логістичних і торговельних компаній ще не затвердили. Невідомі її можливий бюджет, процентна ставка, максимальна сума кредиту та вимоги до позичальників.
Уряд має визначити, чи використовуватиме наявну програму “Доступні кредити 5–7–9%”, чи створить окремий інструмент для відновлення підприємств після російських атак.
Як змінять міжнародну логістику
Ще одним напрямом стане децентралізація міжнародної логістики. Уряд планує зменшити залежність від окремих великих терміналів, митних пунктів і маршрутів, втрата яких може зупинити імпорт або експорт товарів.
Кабмін також готує рішення щодо розширення митного коридору. Подробиці прем’єр не розкрив, однак ідеться про збільшення кількості доступних маршрутів і майданчиків для оформлення вантажів.
Конкретних змін до митних процедур уряд поки не ухвалив. Тому нові маршрути, пункти оформлення та строки їх запуску мають оголосити окремо.
Як страхуватимуть склади від воєнних ризиків
Кабмін окремо опрацьовує страхування воєнних ризиків. Через високу ймовірність повторних атак приватні страхові компанії часто відмовляються покривати повну вартість великих складів і товарних запасів або встановлюють надто високу ціну поліса.
Уряд розраховує залучити міжнародних партнерів до створення механізму, який дозволить частково компенсувати підприємствам збитки від ракетних і дронових ударів.
Поки не визначено, які об’єкти можна буде застрахувати, яку частину ризику візьме на себе держава та чи поширюватиметься програма на вже пошкоджене майно. Також не оголошено дату запуску нового механізму.
Які пропозиції має бізнес
Під час зустрічі представники ритейлу та логістичних компаній запропонували створити резервні складські майданчики в Україні та за кордоном, спростити доступ до фінансування й страхування та забезпечити безперебійне постачання пального для логістики.
За інформацією Forbes Ukraine, учасники ринку обговорювали можливість формування спеціального фонду для підтримки постраждалих підприємств та використання закордонних складів як резервних хабів.
Ці пропозиції поки не стали урядовими рішеннями. Кабмін має оцінити їхню вартість, джерела фінансування та відповідність законодавству.
Чому уряд терміново зібрав бізнес
Нараду провели після масованої російської атаки в ніч проти 5 серпня. Росія застосувала 24 балістичні, чотири протикорабельні ракети та 115 безпілотників. Основним напрямком удару стали Київ і Київська область.
Під час атаки були знищені або пошкоджені логістичні, торговельні та виробничі об’єкти Rozetka, “Нової пошти”, “Епіцентру”, Fozzy Group, Intertop Ukraine, BookChef та інших компаній.
У селі Чайки Київської області Росія знищила автоматизований комплекс Denka Logistics площею близько 20 тисяч квадратних метрів. Він був головним логістичним вузлом MTI Group, де зберігалися товари Intertop Ukraine та продукція інших компаній.
BookChef повідомив про втрату понад 100 тисяч книжок, які залишалися на резервному складі після попереднього удару. Загалом унаслідок двох атак видавництво втратило понад 900 тисяч примірників.
Російський удар також знищив сортувальний центр “Нової пошти” у Києві. За даними компанії, загинули троє людей – працівник підрядної організації та двоє водіїв партнера-перевізника. Ще восьмеро людей зазнали поранень.
Після атаки Корецький доручив Мінекономіки терміново провести зустрічі з бізнесом і підготувати рішення для збереження роботи торгівлі та логістики.
Першим практичним кроком має стати перелік державних приміщень, який Мінекономіки, АРМА та Фонд держмайна повинні підготувати протягом трьох днів.
Після цього уряд має оприлюднити умови доступу до об’єктів, порядок подання заявок, вимоги до підприємств та ціну користування приміщеннями.
Окремо Кабмін проведе переговори з НБУ та банками щодо кредитів, продовжить роботу над страхуванням воєнних ризиків і підготує зміни для децентралізації міжнародних перевезень.
До затвердження відповідних документів підприємства ще не можуть подавати заявки на державні приміщення в межах анонсованої програми.