Росія посилила атаки на українську залізницю, зокрема пасажирські потяги, використовуючи реактивні безпілотники. Залізнична мережа України має критичне значення для економіки, військової логістики та перевезення людей.
За даними видання, від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році російські війська пошкодили або знищили понад 500 локомотивів.
При цьому понад 60% цих втрат припадають на останні вісім місяців.
Нині, як зазначає Politico, «Укрзалізниця» втрачає від 37 до 40 локомотивів на місяць.
У Politico зазначають, що Міністерство оборони Росії не приховує атак на залізницю та називає їх частиною стратегії зі знищення української логістики, яка, зокрема, використовується для транспортування іноземного озброєння.
Водночас в Україні вважають, що російська кампанія має значно ширшу мету.
«Росіяни прагнуть ізолювати наші прифронтові громади, посіяти паніку і страх серед і без того виснажених місцевих жителів, паралізувати економіку», — заявив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський.
За словами Перцовського, Росія почала активно атакувати пасажирські потяги восени 2025 року, коли отримала антени для mesh-мереж.
Ця технологія дає змогу безпілотникам передавати сигнали один одному або підключатися до наземних передавачів у Білорусі чи на окупованій території України. Завдяки цьому оператори можуть керувати дронами в режимі реального часу навіть попри застосування засобів радіоелектронної боротьби та атакувати рухомі цілі, зокрема потяги.
«Минулої осені вони вдарили по потягу біля Лозової, міста в Харківській області, убивши шістьох людей. Відтоді ми запровадили протоколи евакуації. Нам вдається врятувати більшість людей, але росіяни продовжують знищувати наші локомотиви», — сказав Перцовський.
Більшість атак на українську залізницю, за даними Politico, відбувається в межах 200 кілометрів від лінії зіткнення, переважно на сході та півдні країни.
Однак останнім часом Росія розширила як географію атак, так і перелік можливих цілей.
«Тепер росіяни використовують антени та ретранслятори в Білорусі, щоб завдавати ударів і по західних регіонах України», — зазначив Олександр Перцовський.
Журналісти також згадали атаку, яка сталася поблизу польського кордону. Російський дрон влучив в один із потягів невдовзі після того, як із тієї самої станції вирушив інший потяг із європейськими радниками з питань безпеки та колишніми лідерами. Серед них був колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.
На момент атаки дипломати вже перетнули кордон із Польщею. Водночас в «Укрзалізниці» заявили, що ціллю дрона, ймовірно, міг бути саме дипломатичний потяг, який вирушив раніше запланованого часу.
«Останні удари поблизу польського кордону свідчать про те, що їхньою додатковою метою є підвищення ризиків для наших іноземних гостей, партнерів, дипломатів, політиків і журналістів… Росіяни хочуть, щоб вони також боялися їхати в Україну, тому що той факт, що після всіх спроб ізолювати Україну ми досі відкриті та цікаві для світу, росіян дуже дратує», — сказав Перцовський.
Директорка Центру інформаційної стійкості в Україні Юлія Чикольба у день атаки їхала з Києва до польського Хелма іншим потягом.
«Ми запізнилися на сім годин. Нам двічі довелося евакуюватися через той дрон біля кордону», — розповіла Чикольба.
За її словами, евакуація була організована дуже добре. Працівники залізниці наказали пасажирам залишити вагони та розосередитися якомога далі від потяга.
«А потім ми побачили, як наближається дрон. Той самий, який згодом влучив у потяг ближче до кордону. Все одно було страшно».
Для відновлення локомотивного парку Україні потрібні значні фінансові ресурси. Вартість нового локомотива становить близько 5 мільйонів євро.
«Ремонт локомотивів є ключовим пріоритетом: запасні частини, матеріали та персонал, який може цілодобово проводити ремонт. У нас є надійні партнери, які допомагають нам у цьому, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк, але темпи руйнування настільки високі, що наших фінансових ресурсів недостатньо», — заявив Олександр Перцовський.
Водночас проблема полягає не лише в грошах. Українська залізниця використовує колію шириною 1520 міліметрів, тоді як у більшості європейських країн стандарт становить 1435 міліметрів.
Це обмежує кількість рухомого складу, який міжнародні партнери можуть оперативно передати Україні.
Подібну залізничну інфраструктуру, як зазначає видання, використовують країни Балтії та Фінляндія. Литва пообіцяла передати Україні локомотиви в межах пакета зимової допомоги.
За словами Перцовського, Україна також працює з іншими партнерами над отриманням додаткової допомоги для залізниці.
Попри масштаб російських атак, «Укрзалізниця» моделює різні сценарії для продовження роботи та забезпечення перевезень.
«У нас є різні оперативні плани для забезпечення балансу між безпекою, але ми точно не розглядаємо сценарій, за якого зупиняємося. Так само як наша країна не розглядає можливості припинити боротьбу, залізниця, природно, не розглядає можливості припинити свою роботу», — сказав Перцовський.
Укрзалізниця продовжує забезпечувати пасажирські та вантажні перевезення попри регулярні російські удари по залізничній інфраструктурі. АТ «Укрзалізниця» також продовжує закупівлю необхідних матеріалів і запчастин для підтримання рухомого складу та інфраструктури.