Російський газовий монополіст, незважаючи на широкомасштабну війну, збільшив прокачування газу українською ГТС. Заробіток дозволяє фінансувати війну проти України.
На десятому місяці широкомасштабної війни між Російською Федерацією та Україною транзит російського газу через Україну не лише продовжує працювати, а й активно набирає обертів. UBR.ua розібрав із експертами, у чому полягає причина.
Зростання транзиту
У листопаді українська газотранспортна система наростила вдвічі прокачування природного газу з Росії до країн Європи. Про це повідомив у Facebook кандидат економічних наук, доцент Києво-Могилянської академії Вадим Кончин. Справді, як випливає з прикладеного ним графіка, з середини листопада відбувся різкий стрибок постачання газу українською трубою порівняно з постачанням “Турецьким потоком”.
“Виходить, що якщо в квітні-травні поставки були скорочені, то восени обсяг транзиту стабільний і попит на газ з Росії не падає. Бізнес продовжує працювати, а Україна навіть у період війни виконує бізнес- домовленості як надійний партнер “, – погоджується аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) Максим Орищак.
Без “Північного потоку”
Після підривів на “нитках” Північного потоку можливості поставок російського газу до Європи зменшилися, але навіть по маршрутах РФ, що залишилися, все одно може спрямовувати пристойні обсяги.
“Зазначимо, що прокачування магістральним газопроводом (МГП) “Північний потік” зупинено на невизначений термін, польська ділянка МГП Ямал – Європа “Газпрому” недоступна. “Газпром” подає газ для європейських країн транзитом через Україну в обсязі 42,7 мільйона кубометрів добу через газовимірювальну станцію (ГІС) “Суджа” за нульового обсягу через ГІС “Збереження” , – уточнив Максим Орищак.
Щоправда, є нюанс у дисбалансі транзиту, оскільки дані на вході та на виході різняться, хоча оператор ГТС України у свою чергу заперечує розбіжність.
“Де правда – нам невідомо. Так, за жовтень загальний обсяг різниці склав 89 млн кубометрів, за першу половину листопада – 93,4 млн кубометрів загалом за всіма постачаннями. Виходить, що не весь газ доходить до Європи “, – вважає Максим Орищак. .
Втім, такі розбіжності можуть мати і логічне пояснення. Ще до війни багато європейських споживачів тримали свій газ в українській ГТС як “митний склад”, тобто. на зберіганні. І “недойшов” фактично до Європи газ цілком може вважатися поставленим споживачеві. Про це свідчить заява віце-прем’єр-міністра Молдови Андрія Спину, який у відповідь на закиди “Газпрому” зауважив, що Молдова тримає частину закупленого в РФ природного газу в резервах в українській ГТС.
“Турецький потік”
Звичайно, постачання газу через країну, яку РФ намагається завоювати, виглядає дивним із позиції завойовника. Адже Росія має також такий зручний варіант поставок газу до Європи, як “Турецький потік”, який контролює партнер російського президента Володимира Путіна президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган. Експерти вважають, що вся справа у диверсифікації.
По-перше , повністю перейти на один транспортний шлях політично і тактично неграмотно, бо доведеться потім виконувати всі умови партнерів. По-друге, Росії потрібна диверсифікація потоків з метою мінімізації ризиків . іншому “потоку “. По-третє, санкційні ризики, які можуть обмежити поставки по “Турецькому потоку ” або українським шляхом – це фактори, через які Газпром не перейде лише на подачу через Туреччину “, – вказує Максим Орищак.
Крім того, якщо Росія хоче й надалі продавати такі обсяги, зовсім виключити український маршрут вона не зможе. Майже весь свій газ РФ збуває до Євросоюзу – це близько 150 млрд. кубометрів на рік, а інші, неукраїнські, маршрути можуть прокачувати не більше 110 млрд.
“Я підозрюю, що Туркстрим не має такої пропускної спроможності, яка необхідна для задоволення потреби в газі ЄС. Тому український газопровід здатний сьогодні хоч якось покривати обсяги потреб ЄС, які впали внаслідок пошкодження “Північного потоку “. Кремлю не дуже хочеться бути ” Залежним від України та Польщі , він зосереджений на турецькому газовому хабі. Але там теж є проблеми: Болгарія та Греція не проґавлять можливості нагадати Туреччині, що вона не така вже крута ” , – прокоментував UBR.ua Вадим Кончин.
Український транзит – дешевше
Ще однією причиною зростання обсягів постачання російського газу через Україну є подорожчання послуги за транзит “Турецьким потоком”. Тому Газпрому користуватися українським транзитом через його дешевизну просто вигідніше.
“Туркстрим дорожчий, це підвищує кінцеву ціну на природний газ, тому просто економія за домовленостями прокачується через наш газопровід. Незважаючи на те, що сховища в ЄС майже повністю заповнені (тільки в Угорщині на 86%), країни не втрачають можливості поки що покривати поточні потреби. , щоб не спалювати те, чим запаслися. А потреба для ЄС щодня понад 120 млн. кубометрів російського газу “, – наводить приклад Вадим Кончин.
Сезонною кон’юнктурою зростання споживання блакитного палива в Європі користується не лише Україна, а й Польща, яку важко звинуватити у проросійських симпатіях.
“Кремль, розуміючи, що потреба в його газі в ЄС зберігається – наприклад, німецькі бізнес-рупори заявляють, що до кінця лютого запаси в сховищах вже не перевищуватимуть 40% – з 25 листопада відновив прокачування через газопровід “Ямал” (Білорусь/Польща) і це дозволило йому знизити обсяги через український газопровід з 50 до 37 млн. куб.м. Цікаво, що Польща акцептувала “Ямал” після стільки місяців блокування “, – пояснює Вадим Кончин.
Гроші для війни
Ситуація склалася таким чином, що український транзит сьогодні вигідний для всіх – України, Росії та країн Європи. Одні заробляють гроші, інші отримують газ у зимовий період. Якщо Росія заробляє найбільше, то Україна просто отримує гроші, майже не докладаючи зусиль.
“Україна заробляє на транзиті російського газу до Європи $2-3 млрд на рік, Росія ж заробляє по 3700 євро кожну секунду на нафті та газі, або близько 800 млн євро на день. Але суть така, що Росія видобуває газ і містить трубопроводи, а Україна , виступаючи транзитом , нічого не робить для отримання своїх грошей. Наша позиція, виходить, вигідніша ”, – вважає Максим Орищак.
Європа допомагає Україні у війні з Росією грошима та зброєю, тому такої можливості, як перекрити “трубу” російського газу для європейців Україна фактично не має.
“Для вирішення військових питань бізнес -відносини України та Росії не мають жодної сили. Крім того, враховуючи прихильність західних партнерів України до газового потоку з Росії наша країна не перекриватиме газотранспортну систему без погоджень “, – упевнений Максим Орищак.
При цьому не можна сказати, що всі сторони задоволені ситуацією, що склалася. Європа докладає титанічних зусиль, щоб позбутися газової залежності від Росії, а Москва хотіла б зовсім позбавити Україну оплати за транзит у рамках стратегії економічного удушення. Але на це потрібен час, а гроші за постачання газу до Європи дозволяють Росії й надалі фінансувати війну проти України.
“Поки що Кремль та Ердоган посилять потужності , мине деякий час. А зараз усі сторони мають звикати до того, що від українського газопроводу є повна залежність як у забезпеченні Європи газом, так і у поповненні фінансовим ресурсом Кремля, а отже, посиленні ведення війни “, – резюмує Вадим Кончин.