“Найскладніша зима” під час війни: що буде з опалювальним сезоном в Україні

“Що б не планували окупанти, ми маємо готуватися до наступної зими”, – заявив президент Зеленський. Він також твердить, що ця зима буде “найскладнішою за усі роки незалежності”.

Про найскладнішу зиму говорять і у Європі – там ціни на газ підскочили на 60%, після того, як Росія прикрутила газовий вентиль. Тож невідомо, наскільки в європейських партнерів вистачить ресурсів на допомогу Україні.

Водночас президент України поставив завдання урядові, щоб люди взимку “відчували нормальну роботу держави”. Для цього, за його словами, тарифи повинні залишитися незмінними.

Підготовку до зими ускладнює ще й те, що енергетики та комунальники повинні лагодити інфраструктуру, зруйновану російськими ударами. То що ж чекає на українців взимку?

Енергетика як мішень

пожежа на нафтобазі

Російські удари по українській інфраструктурі, зокрема, й енергетичній, є одними із найсерйозніших утрат за час війни.

Постраждала не лише система, яка забезпечує стале постачання пального, – НПЗ, нафтобази, мережі автозаправок.

Під ударом опинилися підприємства, що видобувають газ і вугілля, атомні та теплові станції, ЛЕП та трубопроводи, якими електрика, газ та тепло надходять у домівки українців, газорозподільчі мережі та комунальні об’єкти інфраструктури.

Від 4 березня росіяни окупували найбільшу в Європі та третю за потужністю атомну станцію світу – Запорізьку АЕС. І хоча нині вона працює в енергосистемі України, росіяни регулярно погрожують тим, що повністю переберуть контроль над нею.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також заявляв про втрату Каховської гідроелектростанції, трьох теплоелектростанцій (ТЕС) та близько 40% всіх об’єктів відновлюваної енергетики.

Крім того, через бойові дії пошкоджені або зруйновані 249 об’єктів теплопостачання.

За даними міністерства енергетики, станом на кінець червня в Україні через бої без електрики понад 600 тисяч споживачів у понад 770 населених пунктах, найбільше – у Донецькій, Луганській та Харківській областях.

Без газу залишаються понад 180 тисяч абонентів.

Газ: все дуже неоднозначно

газ

Минулого року Україна спожила 26,8 млрд кубів газу. За оцінками уряду, цього року споживання газу може становити 21-24 млрд кубів.

“Нафтогаз” планує закачати у сховища не менше 19 млрд кубів газу – фактично, стільки ж, скільки і до війни. У парламенті та в експертному середовищі кажуть, що такі запаси надмірні з огляду на те, що багато підприємств стоять, а частина людей виїхали зі своїх домівок.

Але голова “Нафтогазу” Юрій Вітренко пояснює, що уряд “хоче створити такий запас газу, щоб підстрахуватися на різні варіанти зимою”.

Нині у сховищах понад 10 млрд кубів. Як заявив прем’єр Денис Шмигаль, це більше, ніж в середньому Україна мала в цей час у 2016-2018 роках, коли у звичайних умовах готувалася до опалювального сезону.

Сама Україна, за оцінками уряду, може видобути близько 16-19 млрд кубів.

Решту – близько 6 млрд кубів – доведеться імпортувати (для порівняння: у мирний час Україна зазвичай імпортувала 8-10 млрд кубів газу).

З кінця 2015 року Україна не купує газ у Росії, імпортуючи його із Європи. Проте і в “європейському” газі частка російського була досить значною.

Тепер, коли Росія скоротила поставки як через Україну, так і першою гілкою Північного потоку, а ціни на газ на європейських хабах злетіли, імпортувати газ буде ще важче.

Щоб забезпечити такі обсяги газу в підземних сховищах, як вимагає уряд, за оцінками керівника “Нафтогазу”, потрібні близько 8 млрд доларів. Де їх узяти?

“Ленд-ліз під час Другої Світової війни включав не тільки озброєння, а й певні енергетичні продукти, наприклад, паливо. Тому, використовуючи цю аналогію, ми запропонували, що уряд США може надати нам природний газ”, – пояснив Юрій Вітренко.

Щодо закупівлі газу, то, крім поставок трубопроводами, Україна ще домовляється про можливі поставки LNG – вже у 4 кварталі цього року.

“Тут є певні технологічні обмеження – Україна фізично ніколи не імпортувала LNG, у нас немає терміналів. Тобто ми маємо отримати LNG на термінали у Європі, а потім забезпечити його фізичну доставку трубопроводами вже в Україну”, – розповів очільник “Нафтогазу”.

Про те, наскільки складно зараз створювати газові запаси, свідчать неординарні кроки провідних європейських країн.

Наприклад, Німеччина, яка має найбільшу у Європі газову залежність від Росії, вирішила дуже заощаджувати газ – за рахунок додаткових вугільних потужностей. А для заповнення сховищ уряд виділяє додаткову кредитну лінію на 15 млрд євро.

Втім, німці можуть і не встигнути – з 14 червня російський “Газпром” обмежив постачання до Німеччини першою гілкою Північного потоку на 40%. А далі цей відсоток почав збільшуватися.

Італія, другий найбільший європейський покупець російського газу (40% від газового імпорту країни), запустила екстрений газовий план, який передбачає нарощення виробництва електроенергії на шістьох вугільних електростанціях, які мали закрити до 2025 року в рамках боротьби зі змінами клімату.

Про скорочення обсягів постачання газу з Росії повідомили також Чехія, Франція та Австрія.

Остання заявила, що хоче відновити роботу зупиненої вугільної електростанції у Штирії. Її переобладнали для використання газу, але тепер на ній знову вироблятимуть електрику та тепло з вугілля. Востаннє його тут використовували навесні 2020 року.

Вугілля: без експорту та імпорту

Багато кому в Європі доведеться тимчасово забути про екологія та повернутися до вугілля

Видобуток вугілля на державних шахтах України впав приблизно на третину через окупацію територій, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Експорт вугілля заборонений, тож на початок опалювального сезону на складах має бути щонайменше 2 млн тонн, розраховують в уряді.

“Максимальний показник, який ми маємо намір накопичити, – близько 3 млн тонн вугілля на початок опалювального сезону. Таке завдання в нас поставлене перед міністерством енергетики”, – повідомив прем’єр.

Проте саме вугілля було чи не найбільшою проблемою довоєнного опалювального сезону. Тоді, у 2021, теплові станції ніяк не могли накопичити достатні запаси вугілля – вони були вчетверо меншими, ніж те, що уряд планує зараз. Це змусило уряд та приватні компанії докладали великих зусиль, аби імпортувати паливо.

Через газову дорожнечу цього року багато країн повертаються до цього “брудного” виду палива, від якого почали відмовлятися через зміни клімату. А це ускладнює імпорт вугілля для України, якщо його забракне.

Минулого року брак вугілля, на якому в Україні до війни вироблялася значна частка електроенергії, компенсувала атомна енергетика.

Електрика: можемо Європі допомогти?

електроенергетика

За даними уряду, від початку російської агресії споживання електроенергії в Україні впало приблизно на третину.

Росіяни контролюють найбільшу у Європі Запорізьку АЕС, хоча наразі вона продовжує виробляти струм для енергосистеми України.

Прикметно, що наприкінці 2021 року четвертий із шести блоків цієї станції перейшов на американське ядерне пальне Westinghouse.

Міністерство енергетики повідомило, що США можуть допомогти Україні пережити цю складну зиму, зокрема, наростивши поставки палива від Westinghouse, “що дозволить повністю відмовитися від російських ядерних збірок на українських АЕС”.

На американському паливі працюють ще два енергоблоки Південноукраїнської АЕС. А у 2022 замінити російські ТВЕЛи на Westinghouse мали і на Рівненській АЕС.

Електроенергетика, як виглядає, є наразі найсильнішою ланкою енергосистеми України.

У розпал перших тижнів війни Україна приєдналася до європейської енергосистеми, або, як висловився президент Зеленський, стала членом європейського енергосоюзу.

Це дало можливість експортувати електроенергію до європейських країн. Для України це можливість отримувати додаткові доходи. Для Європи це може бути частиною подолання енергетичної кризи.

“Такий експорт не тільки дозволяє нам збільшувати нашу валютну виручку, а й прямо впливати на стабілізацію енергетичної ситуації в країнах-сусідах, які скорочують споживання російських енергоресурсів”, – заявив президент.

А міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що Україна, попри воєнний стан, готова збільшувати експорт електроенергії до Європи.

“Після синхронізації з ENTSO-E ми вже розпочали експорт електроенергії до Польщі та Молдови. Проте ми маємо значний потенціал для збільшення обсягів постачання”, – наголосив міністр.

А наприкінці червня повідомив, що ENTSO-E ухвалило довгоочікуване рішення щодо офіційного старту комерційного експорту електроенергії з України до Європи з 30 червня 2022 року.

“Початковий обсяг експорту 100 МВт, і обсяги збільшуватимуться поступово, після щомісячної оцінки ENTSO-E впливу на європейську енергосистему, – написав міністр у Фейсбук. – Технічно наша енергосистема вже зараз може забезпечити до 1690 Вт потужності для експорту. Після здійснення додаткових технічних заходів пропускна спроможність для продажу електроенергії за кордон може зрости до 4-5 ГВт”.

Загалом Україна сподівається отримати 1,5 млрд євро від експорту електроенергії до Європейського Союзу до кінця цього року.

Крім прибутків, такий експорт – це можливість гасити зайві піки виробництва на атомних станціях, яким важко маневрувати, тобто швидко скидати та нарощувати виробництво струму.

Раніше балансування енергоринку залежало від ТЕС, які могли швидко додавати необхідні обсяги струму в систему на піках споживання. Проблеми із вугіллям та газом роблять цей варіант менш ефективним і дорогим.

Тарифи: дорога незмінність

Для багатьох українців платити повну вартість комуналки було важко і в мирний час. Але незмінність тарифів під час війни теж матиме свою ціну

“Хочу окремо підкреслити, що поставив уряду дуже конкретне завдання: зробити все, щоб тарифи на газ та електрику і в наступному опалювальному сезоні не змінилися. Людям і так складно, бо війна”, – твердить президент Зеленський.

Але незмінність тарифів матиме свою ціну, – те, що побутові споживачі не будуть платити більше, не означає, що за це не заплатить хтось інший.

Наприклад, за умов, коли річний тариф на газ для населення становить 7,99 грн за куб м, а ринкова ціна – майже 30 грн за куб м, “компенсація” вимірюватимуться десятками мільярдів.

І уряд пропонує профінансувати це переважно коштом тих таки міжнародних партнерів та з доходів “Нафтогазу”.

Парламентський енергетичний комітет вже підтримав урядовий законопроєкт, в якому уряд пропонує заморозити тарифи на газ для населення, його розподіл, опалення та гарячу воду на довоєнному рівні. Але це коштуватиме бюджету 264 млрд грн. Із них власне “Нафтогаз” отримає 150 млрд грн, ТЕК та облгази – 76 млрд грн, місцеві бюджети – 38,2 млрд грн.

При цьому, як розраховують в уряді, 188 млрд грн має надійти від міжнародної та донорської допомоги, а решту складуть дивіденди та податок на прибуток “Нафтогазу”.

Ситуація ускладнюється й тим, що з 1 травня 2022 року до реєстру “Нафтогазу” під’єднали майже 9 мільйонів українських домогосподарств, які отримували газ від 26 облгазів, які до війни пов’язували із Дмитром Фірташем, і контролювали левову частку газового ринку.

Оглядачі вже застерігають, що це посилює монопольне становище “Нафтогазу” на ринку і може згодом викликати запитання у європейського енергетичного співтовариства.

Але це, очевидно, буде вже після зими, яку і Україні, і Європі ще треба пережити.

bbc.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.