Міністр оборони Естонії Ханно Певкур 2 вересня заявив, що залишить посаду. Рішення він оголосив після критики Національного аудиторського управління щодо діяльності оборонного сектору, зокрема закупівлі боєприпасів для України.
Про це Певкур заявив в ефірі програми Aktuaalne kaamera на телеканалі ETV, повідомляє естонський мовник ERR.
Міністр зазначив, що відповідає за всю сферу, яка перебуває у віданні його відомства. За його словами, керівник має мати достатній авторитет і мужність, щоб брати на себе політичну відповідальність навіть у випадках, коли особистої провини немає.
Певкур наголосив, що таке рішення може бути виправданим, якщо воно відповідає ширшій меті – захисту країни.
“Я візьму на себе цю відповідальність, а прем’єр-міністр муситиме знайти нового міністра оборони”, – сказав він.
Одночасно з інтерв’ю Певкур опублікував допис у соціальній мережі. У ньому він наголосив, що зауваження Національного аудиторського управління щодо діяльності Збройних сил Естонії та Центру оборонних інвестицій є достатньо вагомими, щоб порушити питання про політичну відповідальність.
“Я роблю це з твердим переконанням, що ми ухвалили правильні рішення для зміцнення національної оборони. Естонія захищена краще, ніж будь-коли раніше”, – додав міністр.
Певкур також подякував Збройним силам та Союзу оборони Естонії, державним службовцям, представникам оборонної промисловості та союзникам.
Окремо він висловив подяку віцепрезидентці Європейської комісії Каї Каллас та прем’єр-міністру Естонії Крістену Міхалу за запрошення обійняти посаду міністра оборони в їхніх урядах. Певкур очолював оборонне відомство Естонії з 2022 року.
Закупівля боєприпасів для України
Рішення Певкура про відставку стало відомим того самого дня, коли з’явилася інформація про спробу Естонії придбати артилерійські снаряди для України. За даними, країна загалом сплатила €70 млн авансу індійським компаніям, які до цього не продавали жодного артилерійського снаряда.
Тодішній керівник Центру оборонних інвестицій (RKIK) Магнус-Вальдемар Саар заявив, що не ухвалював жодних важливих рішень без схвалення керівництва Міністерства оборони.
За його словами, крім Певкура, про цю справу під час переговорів щодо першого контракту знав також тодішній канцлер Міністерства оборони Кусті Салм. Згодом про ситуацію повідомили його наступнику Каймо Кууску.
Певкур в ефірі Aktuaalne kaamera зазначив, що справді не читав контрактів, однак підтвердив, що RKIK передала йому відповідні документи.
За словами міністра, глава оборонного відомства не відповідає за опрацювання всіх деталей контрактів.
“Міністр оборони не веде переговори щодо контрактів, міністр оборони не рахує шкарпетки та боєприпаси. Міністр оборони ухвалює принципове рішення про підтримку України. Підготовча робота до переговорів щодо контрактів та пошук контрагентів — це обов’язок RKIK”, — сказав він.
Критика міністра та позиція прем’єра
Раніше того самого дня спеціальна комісія парламенту Естонії обговорила проблеми, пов’язані з бухгалтерським обліком в оборонному секторі. Приводом для слухань став звіт Національного аудиторського управління, у якому йшлося про проблеми в секторі оборони.
Публічно заявили про необхідність відставки Певкура:
- голова парламентської фракції “Естонія 200” Тоомас ,
- голова партії “Ісамаа” Урмас Рейнсалу.
Прем’єр-міністр Крістен Міхал у вівторок, 1 вересня, скликав засідання уряду на ранок четверга. Під час нього генеральний аудитор мав представити огляд проблем в оборонному секторі.
Міхал заявив, що не вважає Певкура особисто винним у ситуації. Водночас, за його словами, це не виключає політичної відповідальності міністра.
Прем’єр-міністр також зазначив, що після засідання уряду Певкур міг самостійно ухвалити рішення щодо своєї відставки.
рф поширює фейк про “нульову допомогу” Естонії Україні
На тлі ситуації з міністром оборони Естонії росія поширює в англомовному інформаційному просторі ЄС фейк про нібито “нульову допомогу” Естонії Україні.
Центр протидії дезінформації при РНБО повідомив у Телеграмі, що російські інформаційні ресурси поширюють твердження про начебто відсутність фінансової допомоги Таллінна Києву. Прокремлівські медіа та дезінформаційні мережі посилаються на таблицю Міністерства фінансів України й стверджують, що Естонія опинилася на останньому місці серед донорів і не надала Україні “жодного долара” від початку повномасштабного вторгнення.
У ЦПД наголосили, що ця маніпуляція ґрунтується на підміні понять.
Як зазначає Центр, звітність Міністерства фінансів України відображає лише прямі пільгові кредити та гранти, які безпосередньо надійшли до загального фонду державного бюджету. Ці дані не охоплюють військову допомогу, передачу зброї, проєкти з відбудови, гуманітарні вантажі, витрати на утримання біженців та внески через фонди ЄС.
Таким чином, за твердженням ЦПД, російська пропаганда видає показник лише одного виду фінансування за весь обсяг підтримки України.
Водночас загальна допомога Естонії Україні у 2022–2027 роках сягає €1,41 млрд. Зокрема:
- понад €810 млн становить пряма військова допомога,
- невійськова підтримка та відбудова — понад €420 млн.
“Таллінн закріпив щорічну військову підтримку Києва на рівні не менше 0,25% свого ВВП, а загалом спрямував на допомогу Україні понад 3% ВВП, що робить Естонію одним зі світових лідерів за цим показником”, – наголосили в ЦПД.
За інформацією Центру, мета цієї інформаційної атаки рф – посіяти недовіру та внести розкол між Києвом і його найпослідовнішими партнерами.