Досить багато вже було сказано про те, наскільки важливими для окупантів є ці міста, які вони не можуть захопити вже понад півроку наступальної операції. РОВ концентрували у напрямку Бахмута та Авдіївки підрозділи, що перевищують чисельністю ЗСУ.
Це були підрозділи 1 АК (бойовики «днр») та 2 АК (бойовики «лнр»), групи «Вагнера» та «Ліга», «Редут» та БТГ 336-й ОБр МП. У результаті, майже всі ці та інші підрозділи на сьогодні зазнали втрат на рівні втрати боєздатності. Тобто, поставленої мети не досягнуто, а ресурсу… На мій погляд локації Авдіївки та Бахмута увійдуть до історії військової справи, до підручників з тактики та стратегії, як не просто показово, а показово бездоганно організовані в оборонному плані. Адже оборона цих локацій тримається понад півроку.
Але важливо розуміти та інше. Ресурс РОВ, що витрачається на ці локації, міг бути використаний на інших напрямках, на яких його присутність, м’яко кажучи, була б ЗСУ невигідною. А так… А так, цей ресурс рутинно перемелюється, застрягши у Авдіївки та Бахмута у м’ясорубці, з якої виходу не буде для росіян доти, доки ЗСУ не перейдуть у цій локації у контрнаступ. Так у них хоч з’явиться нагода втекти.
Але найближчим часом про таку зміну дій ЗСУ у цих локаціях говорити не доводиться. Є інші, пріоритетніші напрямки з умовами, що формуються. Хоча ситуація на фронті змінюється непередбачувано.
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко