У суботу польська поліція затримала 76-річного чоловіка, якого підозрюють у нападі на 40-річну українку у Гдині, повідомляє TVN24.
Що відомо про напад на українку в Гдині
Інцидент стався 30 липня. За даними слідчих, чоловік двічі вдарив жінку по голові дерев’яною палицею та втік з місця події.
Потерпілу доставили до міської лікарні. Їй надали медичну допомогу та виписали. Життю українки загрози немає.
За результатами розслідування, проведеного за участю судових експертів та на основі записів з камер відеоспостереження, співробітники кримінальної поліції затримали громадянина Польщі. Йому висунули обвинувачення у завданні тілесних ушкоджень.
Поліція Поморського воєводства заявила, що на даному етапі розслідування немає доказів, які б вказували на те, що напад був мотивований національною ненавистю чи упередженням.
Українсько-польські відносини: якими є суспільні настрої
Напад у Гдині, що входить до складу агломерації Тримісто, стався незабаром після того, як міська рада сусіднього Сопота ухвалила резолюцію, де закликала польський уряд боротися зі зростаючими антиукраїнськими настроями.
Цей інцидент відбувся на тлі зростання ворожості щодо громадян України, які проживають у Польщі. Протягом останніх тижнів було зафіксовано кілька злочинів на ґрунті ненависті.
Така тенденція збігається з нещодавнім дипломатичним конфліктом між Києвом і Варшавою щодо історичних подій.
Двосторонні відносини загострилися в червні після того, як Україна присвоїла військовому підрозділу почесне звання «Герої УПА».
Аби налагодити відносини після цього конфлікту, президент Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском у Любліні 29 липня. Під час переговорів лідери обговорили двостороннє співробітництво в галузі оборони та питання безпеки українців, які шукають притулку в Польщі.
Зеленський ще раз наголосив, що «захист наших міст і громад від жорстоких російських ударів» залишається головним пріоритетом, а співпраця в галузі безпеки приносить користь обом країнам.
Нещодавнє опитування показало, що 52% польських респондентів виступають проти підтримки прагнення України до членства в ЄС. 65% відкидають ідею розгортання польських військ для контролю за можливим післявоєнним перемир’ям.
Щодо військової допомоги, безпосередньо пов’язаної з історичними суперечками щодо УПА, думки розділилися: 44% висловилися за припинення підтримки, тоді як 41% вважають, що допомога має продовжуватися.