Уряд ухвалив постанову № 1092, яка вперше диференціює повітряні тривоги за рівнем загрози та дозволяє частині бізнесу й установ продовжувати роботу під час дронової небезпеки. Нова постанова впроваджує гнучкий механізм реагування на повітряні атаки, переводячи частину відповідальності на самих громадян та трудові колективи.
Тривала зупинка громадського транспорту, робота торговельних центрів та надання послуг під час кожної повітряної тривоги створювали значні економічні втрати для держави та приватного сектору. Особливо гостро проблема проявлялася під час багатогодинних атак ударних безпілотників, коли повітряна небезпека могла тривати значну частину робочого дня, паралізуючи звичну роботу підприємств та міської інфраструктури.
«Червоний» проти «Жовтого»: класифікація повітряних атак
Ключова зміна — це розподіл сигналу «Повітряна тривога» у загальнодержавній системі централізованого оповіщення на два безпекові рівні.
Червоний рівень — встановлюється у разі виникнення безпосередньої ракетної небезпеки, ракетно-дронової загрози або під час масованих атак безпілотників.
Жовтий рівень — оголошується у разі дронової загрози, наприклад, під час фіксації руху окремих груп ударних або розвідувальних БпЛА.
З точки зору права, така диференціація є прямим визнанням того, що ризики від крилатої або балістичної ракети та від баражуючого боєприпасу типу «шахед» є технологічно та юридично різними. Ракетний удар характеризується надвисокою швидкістю та колосальною руйнівною силою, тоді як рух дронів є повільнішим, траєкторія — більш прогнозованою, а засоби протидії — мобільнішими.
Робота бізнесу без укриття та тримісячний перехідний період
Найбільший блок змін стосується роботи бізнесу та підприємств під час жовтого рівня загрози. За інформацією Кабінету Міністрів, саме цей рівень застосовуватиметься під час атаки ударних безпілотників. Уряд дозволяє бізнесу продовжувати роботу за умови дотримання вимог безпеки та забезпечення доступу працівників і відвідувачів до укриттів.
Якщо укриття є, підприємства, установи та заклади зможуть продовжувати роботу під час жовтого рівня за умови дотримання встановлених вимог безпеки та забезпечення доступу працівників і відвідувачів до укриттів.
Якщо укриття ще немає, уряд передбачив значне послаблення. Підприємства, які не мають власних захисних споруд чи орендованих сховищ, можуть продовжувати роботу під час «жовтої» тривоги.
Але ця діяльність має бути в обов’язковому порядку погоджена з трудовим колективом підприємства.
Термін такої роботи без укриття обмежений дедлайном — не довше трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою (протягом цього часу власник зобов’язаний облаштувати належне сховище).
Щодо перебування відвідувачів у приміщеннях бізнесу під час «жовтого» рівня тривоги, уряд вирішив, що воно здійснюється на власний розсуд самих відвідувачів. Держава офіційно покладає відповідальність на клієнта, який свідомо вирішив залишитися купувати речі чи пити каву під час дронової атаки.
Чи можна перекласти відповідальність на працівника?
Формулювання «за погодженням з трудовим колективом» залишає важливе питання без відповіді: у якій саме формі має бути оформлене таке погодження? Постанова № 1092 не деталізує, чи йдеться про рішення загальних зборів трудового колективу, відповідний протокол, зміни до колективного договору чи особисту згоду співробітника.
Для роботодавця ця невизначеність може мати принципове значення. Адже навіть якщо трудовий колектив погодився на продовження роботи під час «жовтого» рівня загрози за відсутності укриття, така згода сама по собі не скасовує загального обов’язку роботодавця забезпечувати безпечні та нешкідливі умови праці, передбаченого, зокрема, статтею 153 Кодексу законів про працю України.
Тому в разі травмування або загибелі працівника внаслідок небезпечної події постане окреме питання: чи були роботодавцем виконані всі передбачені законом вимоги безпеки та чи існує причинний зв’язок між можливим порушенням цих вимог і наслідками.
Сам факт наявності погодження трудового колективу не створює автоматичного імунітету для роботодавця.
Реалізація цієї норми потребує додаткового врегулювання: роботодавцям необхідно розуміти, як документально оформлювати погодження трудового колективу та які саме заходи безпеки вони повинні забезпечити протягом тримісячного перехідного періоду.
Освітні правила: заборона на навчання без захисних споруд цивільного захисту
На відміну від бізнесу, де уряд пішов шляхом компромісів та послаблень, у сфері освіти правила залишаються максимально суворими.
Постанова № 1092 встановлює, що у разі оголошення жовтого рівня загрози освітній процес у закладах освіти повністю припиняється. Єдиний виняток із цього правила — це школи, дитячі садочки, коледжі та університети, в яких наявні належним чином облаштовані захисні споруди цивільного захисту.
Норма суттєво відрізняється від правил для бізнесу. Для суб’єктів господарювання уряд прямо дозволив тимчасову роботу без укриття за погодженням із трудовим колективом. Для закладів освіти такого механізму постанова № 1092 не встановлює.
Отже, навіть за жовтого рівня загрози головним для закладу освіти стає не рішення адміністрації чи батьківського комітету, а наявність передбаченої постановою облаштованої захисної споруди. Якщо такої споруди немає, продовження освітнього процесу в умовах жовтого рівня загрози постанова № 1092 не дозволяє.
Наземне метро та збільшення рейсів у мегаполісах
Постійна зупинка комунального транспорту та наземних ділянок метрополітену під час тривог роками викликала хвилі обурення та провокувала логістичні проблеми.
Кабмін офіційно рекомендував Дніпропетровській, Харківській обласним та Київській міській військовим адміністраціям запровадити такі правила роботи транспорту:
- У разі жовтого рівня загрози: забезпечити роботу метрополітену в повному обсязі. Це означає, що потяги мають безперешкодно курсувати, зокрема й через наземні ділянки метрополітену, перевозячи пасажирів до безпечних підземних станцій.
- У разі червоного рівня загрози: метрополітен переходить в обмежений режим роботи.
Місцевій владі рекомендовано у разі потреби оперативно збільшувати кількість одиниць наземних автобусів, тролейбусів та трамваїв для компенсації пасажиропотоку.
Комендантська година та інженерний розрахунок: технічний бік реформи
Постанова №1092 передбачає також організаційні та цифрові зміни, які мають змінити порядок інформування населення і роботу окремих видів інфраструктури.
Військовому командуванню та військовим адміністраціям рекомендовано у тижневий строк запровадити комендантську годину з 01:00 до 05:00, визначаючи інші особливості її застосування з урахуванням безпекової ситуації в конкретному регіоні.
Мінцифри разом із Міноборони, МВС, ДСНС та іншими органами має до 1 грудня 2026 року забезпечити модернізацію Єдиного державного вебпорталу електронних послуг для інформування про повітряні загрози. Окремо передбачено, що протягом доби відповідні органи мають забезпечити надання наявним мобільним застосункам, які використовуються для інформування про повітряні загрози, інформації з відповідних державних систем, зокрема систем Міноборони та Збройних Сил.
Держава планує перейти від простого сигналу про повітряну тривогу до диференційованого інформування. Відповідні системи мають передавати інформацію про повітряні загрози з урахуванням додаткових даних про ціль — за наявності такої інформації — та категорії отримувача: населення або суб’єкти господарювання.
Міноборони разом із Генеральним штабом ЗСУ протягом десяти днів має визначити показник максимального надлишкового тиску вибуху в кілопаскалях для жовтого рівня загрози. Відповідну інформацію мають отримати МВС, Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту і ДСНС.
Найцікавішою тут є спроба держави доповнити загальний сигнал повітряної тривоги формалізованими критеріями оцінки загрози. Визначення конкретного показника надлишкового тиску може стати основою для подальшого технічного регулювання та вироблення більш диференційованих вимог до безпеки об’єктів інфраструктури.
Але наразі йдеться не про готову «математичну формулу безпеки», а про створення такого технічного критерію. Його практичне значення залежатиме від того, як саме надалі цей показник буде використаний у нормативних актах та вимогах до конкретних об’єктів.
Три місяці для бізнесу: вимога без механізму фінансування
Найбільше питань викликає не сама ідея посилення вимог до безпеки, а реалістичність їх виконання.
Уряд дає підприємцям три місяці для облаштування укриттів. Але що робити, наприклад, невеликій кав’ярні, магазину, перукарні чи іншому мікробізнесу, який орендує невелике приміщення у старій будівлі й фізично не має можливості обладнати повноцінне укриття?
Власнику залишається або інвестувати значні власні кошти в облаштування захисної споруди, та шукати мобільне укриття, або ризикувати припиненням роботи після завершення перехідного періоду. Для малого бізнесу це може означати не просто додаткові витрати, а фактичну загрозу закриття.
І тут виникає питання до державної політики: якщо безпечна інфраструктура потрібна всім, чому її створення фактично перекладається на кожного окремого підприємця?
Держава вже використовує механізми бюджетного фінансування облаштування укриттів. У 2026 році, зокрема, передбачені мільярдні субвенції на укриття у школах та закладах дошкільної освіти.
Тому логічним продовженням нових правил для бізнесу могли б стати окремі програми державної підтримки облаштування укриттів для малого та середнього підприємництва: пільгові кредити, часткова компенсація вартості робіт, гранти на придбання та встановлення мобільних укриттів, державне співфінансування спільних укриттів для декількох підприємців або використання комунальних укриттів у пішій доступності.
Особливо це важливо для малого бізнесу, який фізично не може створити захисну споруду у власному приміщенні. Вимога «облаштуйте укриття за три місяці» без одночасного створення механізму фінансової та технічної допомоги може перетворитися з інструменту підвищення безпеки на фактор витіснення малого бізнесу з ринку.
Без такого механізму тримісячний термін ризикує залишитися формальною вимогою, виконати яку великій компанії ще можливо, а для частини малого бізнесу — практично нереально.