Громадянин України подав на Росію до суду з вимогою відшкодувати йому 999 квадрильйонів гривень за шкоду, завдану в результаті обмеження його прав внаслідок повномасштабної агресії. Але через необгрунтованість вимог та відсутність доказів, які б підтвердили саме таку вартість завданих збитків, позов було відхилено. Саме такий нереалістичний підхід і однією з основних причин, чому збитки від війни лишаються невідшкодованими.
Про це повідомили в Опендатаботі. Зазначається, що сума, яку вимагав позивач – значно переважає сукупну вартість всіх інших погоджених вимог до РФ (913 млрд грн). Навіть другий найбільший відхилений позов становив 61,9 млн грн.
Рішення щодо особливого позову було ухвалено ще у березні 2023 року Хмельницьким міськрайонним судом. “Позивач не довів заподіяння йому відповідачами моральної шкоди з цього приводу”, – постановив суддя Карплюк.
Зазначається, що за увесь час повномасштабної агресії РФ проти України щодо країни-агресорки винесли 1482 судових рішень. Причому українці рік до року звертаються до суду за компенсацією все частіше:
- 2022 рік – 52;
- 2023 рік – 405;
- 2024 рік – 812;
- з початку 2025 року – 213.
Наголошується, що бізнес, переважно, виграє такі позови. А найбільшими сумами присудженого відшкодування були:
- фізичній особі – 328 млн грн (позов жителя Харкова);
- бізнесу – 180 млрд грн.
Найбільшою проблемою в цьому контексті є відсутність реальної можливості притягнути РФ до відповідальності.
“Росія навряд чи визнає та виконає такі рішення добровільно. Інші держави, найімовірніше, відмовлятимуть у їх примусовому виконанні, посилаючись на юрисдикційні імунітети. А в Україні відсутня достатня кількість російського майна, яке могло б бути використане для реального виконання таких рішень”, – стверджує директор Центру Дністрянського, адвокат Іван Городиський.
Він констатує, що виконання таких рішень у реальності є малоймовірним, і це “становить ризик не лише для індивідуальних очікувань позивачів, але й для довіри суспільства до судової системи в цілому”. Тому необхідно знайти шляхи врегулювання цього питання і через законодавчі зміни, і через взаємодію між судовою та виконавчою владою. Тому деякі бізнеси звертаються до міжнародних судів.