У Верховній Раді ініціюють створення робочої групи, яка зосередиться на розробці пропозицій щодо механізмів компенсацій для бізнесу, потужності якого були зруйновані внаслідок великої війни – як з боку державної, так і місцевої влади. Водночас йтиметься не про грошові виплати, а про непряму підтримку у вигляді податкових преференцій і не тільки.
Про відповідну ініціативу зазначила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
Зокрема, вона звернула увагу на те, що постійно отримує звернення від представників бізнес-асоціацій та бізнес-спільноти з проханням ініціювати формування державної підтримки підприємців, потужності яких були зруйновані внаслідок російської збройної агресії. І цей запит звучить як від прифронтових бізнесів і компаній, що працювали в зоні активних бойових дій, так і від тилових.
Так, цитуючи підрахунки CBRE Ukraine, Олена Шуляк розповіла, що тільки в столиці, і лише за приблизними оцінками, у 2025 році зруйновано 45 000 м. кв. офісів, а з початку повномасштабної війни – 170 000-180 000 м. кв. або близько 8% ринку.
Відтак, за повідомленням парламентарки, на базі Комітету ВР з питання організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування буде ініційовано створення робочої групи із залученням якомога ширшого кола зацікавлених сторін, щоб напрацювати спільні рекомендації щодо законодавчого забезпечення державної політики з підтримки постраждалого бізнесу.
На думку Олени Шуляк, варіантів підтримки може бути одразу декілька. Зокрема, може йтися про преференції зі сплати місцевих податків. Справа в тому, що нині власники постраждалих підприємств продовжують сплачувати податки на нерухомість і землю, навіть якщо не працюють через брак клієнтів. Це, зазначила парламентарка, створює неприйнятний фінансовий тягар.
Серед інших можливих варіантів розглядаються також:
-
розширення програми «5-7-9» (пільгового кредитування для переробної галузі, яке можна поширити на бізнес, що має пошкоджені нежитлові приміщення, аби підтримати їхнє відновлення);
-
використання коштів Фонду декарбонізації, передбачених на заходи з енергоефективності. Їх можна частково перенаправити на бізнес, який відновлює нежитлову нерухомість, за умови відповідних зобов’язань, – зауважила Олена Шуляк.
Голова профільного комітету зауважила, що цей перелік можливостей допомоги бізнесу може бути розширено, однак для цього потрібен діалог і напрацювання рішень як на рівні держави, так і місцевого самоврядування.