Строк зберігання даних про корупціонера у Реєстрі корупціонерів пропонують обмежити. Так, на розгляд Верховної Ради поданий ще один альтернативний законопроект 13271-2.
Відповідно до нього пропонується встановити, що строк зберігання відомостей в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, становить:
1) відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – 1 рік;
2) відомостей про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення – 1 рік;
3) відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – до погашення або зняття судимості з особи;
4) відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення – 5 років.
Після завершення цих строків відомості про особу підлягають виключенню з Реєстру корупціонерів.
Як зазначає ініціатор законопроекту, народний депутат Владлен Неклюдов, запровадження чітко визначених строків зберігання інформації у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, є логічним кроком у напрямі удосконалення антикорупційного законодавства.
«Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ситник» проти України» (колишнього директора НАБУ Артема Ситника – прим. ред.) має безпосередній змістовний зв’язок із запропонованими нормами проекту закону.
У цьому рішенні ЄСПЛ вказав на порушення права на повагу до приватного життя (стаття 8 Конвенції), що безстрокове зберігання відомостей в Реєстрі корупціонерів порушує вимогу пропорційності досягнення заявленої законної мети.
Саме такі гарантії впроваджує проект закону. Передусім, він запроваджує чітко визначені строки зберігання відомостей у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, залежно від характеру відповідальності: для дисциплінарних, адміністративних та до моменту погашення або зняття судимості — для кримінальних правопорушень. Таким чином, реалізується вимога ЄСПЛ щодо недопустимості довічного чи непропорційного стигматизування особи, що вже понесла відповідальність», зазначає ініціатор.