Нові заяви російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова свідчать про незмінне прагнення Росії до повної капітуляції України та небажання Москви вести рівноправні переговори з Києвом.
Про це йдеться у новому зведенні Інституту вивчення війни.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повторив вимоги Росії про те, щоб Україна фактично відмовилася від свого права на суверенітет і територіальну цілісність, описавши це як передумову для початку мирних переговорів. Отже, Лавров ще раз підтвердив, що Росія не зацікавлена в добросовісних переговорах з Україною, вважають аналітики ISW.
В інтерв’ю кремлівському агентству ТАСС, опублікованому 30 грудня, Лавров заявив, що Росія не братиме участі в жодних переговорах щодо припинення війни в Україні, якщо Україна не відмовиться від свого права та мети звільнити власну суверенну територію аж до міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Лавров додав, що Росія вважає «ультиматумом» подібну мету України.
Аналізуючи цю риторику Москви, в ISW додають, що Кремль, імовірно, намагається нав’язати Україні нереалістичні вимоги, які порушують міжнародне право, аби завадити справжнім добросовісним переговорам. Росія також, ймовірно, намагається змусити Захід підштовхнути Україну до визнання та прийняття територіальних поступок, вигідних Росії в довгостроковій перспективі. Лавров та інші російські чиновники раніше також відкидали право України на суверенітет і територіальну цілісність як законну позицію офіційного Києва на переговорах. ISW продовжує оцінювати, що Росія не зацікавлена в чесних переговорах з Україною і продовжуватиме домагатися її повної капітуляції.
Водночас Кремль, схоже надає перевагу поповненню збройних сил Росії та внутрішньополітичній стабільності, а не зусиллям з вирішення проблеми нестачі робочої сили у РФ, вважають в ISW. Володимир Путін 30 грудня підписав указ, згідно з яким мігранти, які нелегально в’їхали в Росію, мають подати заявки на легалізацію або залишити Росію до 30 квітня 2025 року. В Інституті вивчення війни нагадують, що мігранти можуть отримати легальний статус, пройшовши серію медичних обстежень; склавши іспит з російської мови, історії та права; а також шляхом погашення всіх боргів або шляхом підписання військового контракту з Міністерством оборони (МО) Росії.
При цьому в Росії не вистачає близько 1,5 мільйона осіб на ринку праці. Тож, як вважають в ISW, указ Путіна, швидше за все, ще більше посилить поточну нестачу робочої сили в Росії, якщо значна кількість мігрантів, які працюють у громадському харчуванні, на транспорті та в інших галузях низькокваліфікованих робіт, або залишать Росію, або примусово приєднаються армії РФ.
Рішення про виконання цього указу та початок депортації мігрантів після дедлайну 30 квітня означатиме, що влада РФ вважає за краще заспокоювати російських провоєнних ультранаціоналістів та уникати загроз безпеці режиму, аніж вирішувати економічні проблеми Росії. Тоді як рішення не виконувати указ де-факто, навпаки, означало б, що російська влада більше стурбована залученням мігрантів для подолання економічних проблем Росії та нестачі робочої сили, аніж дослуханням до ультранаціоналістичного електорату Кремля.