Наступного тижня Україна звернеться до Європейського Союзу із проханням розглянути нові рішучі заходи для подальшої ізоляції росії. Зокрема, Київ наполягатиме на арешті російських активів та запровадженні санкцій проти покупців російської нафти.
Як повідомляє Reuters, ініціатива з’явилася на тлі того, що президент США Дональд Трамп вирішив не посилювати антиросійські санкції. У виданні зазначають, що в документі, який буде передано ЄС, міститься заклик зайняти “більш агресивну і незалежну позицію” щодо санкцій проти рф, оскільки роль США у цьому процесі стала “невизначеною”.
У 40-сторінковій доповіді запропоновано ухвалити законодавчі зміни, які дозволять оперативно заморожувати активи підсанкційних громадян рф у Європі з подальшою передачею цих ресурсів Україні. Водночас ті, кого це стосується, отримають право вимагати компенсацію вже від російської держави.
У документі також пропонується, щоб санкції ЄС діяли не лише в межах його території, а й поширювалися на іноземні компанії, які використовують європейські технології для підтримки рф. Зокрема, йдеться про можливість запровадження “вторинних санкцій щодо покупців російської нафти”.
“Такі вторинні санкції, які можуть вдарити по великих покупцях, таких як Індія і Китай, стануть важливим кроком, на який Європа досі не наважувалася. Трамп публічно обговорював це, перш ніж ухвалити рішення не запроваджувати їх наразі”, — підкреслює Reuters.
Окрім того, у звіті наголошено на необхідності змінити процедури ухвалення санкцій, аби окрема країна-член ЄС не могла заблокувати рішення.
Нагадаємо, після розмови з володимиром путіним у понеділок Трамп ухвалив рішення не запроваджувати нові санкції проти росії, що розчарувало як Україну, так і європейських лідерів.
Попри це, ЄС та Велика Британія у вівторок оголосили про нові обмеження щодо росії. Водночас, як зазначає видання, там сподіваються на підтримку з боку США, хоча водночас розглядають альтернативні шляхи тиску на рф без участі Вашингтона.
Журналісти звертають увагу, що офіційний Київ намагався публічно уникати критики на адресу США після того, як президент Володимир Зеленський посварився з Трампом у Білому домі наприкінці лютого.
Однак нова “Біла книга” щодо санкцій підкреслює здатність Євросоюзу діяти самостійно та водночас містить критичну оцінку дій адміністрації Трампа. “Сьогодні на практиці Вашингтон припинив участь майже у всіх міжурядових платформах, зосереджених на санкціях та експортному контролі”, — зазначено в документі.
Також у ньому йдеться, що США зменшили свою активність у групі моніторингу дотримання цінових обмежень на експорт російської нафти, розформували спеціальну федеральну команду, яка займалась переслідуванням порушників санкцій, і перекинули значну частину фахівців у інші сфери.
Автори документа нагадують, що у США були розроблені два нових пакети санкцій — один ініційований урядом, інший — сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом. Проте, за їхніми словами, наразі “незрозуміло”, чи підпише Трамп хоча б один із них.
Попри уповільнення міжнародної координації та зниження темпів впровадження економічного тиску на росію, у документі підкреслюється: “Це не повинно спонукати Європейський союз послаблювати санкційний тиск. Навпаки, це має спонукати ЄС узяти на себе провідну роль у цій царині”.
“Україна стурбована тим, що відхід Вашингтона від західного консенсусу щодо санкцій може також викликати коливання в ЄС”, — зазначає Reuters.
“Вихід Америки з режиму санкцій був би величезним ударом по єдності ЄС. Величезним”, — наголосив високопоставлений представник українського уряду у коментарі виданню.
Reuters також звертає увагу, що Європейський Союз не може повністю замінити економічну вагу США у питанні санкційного тиску. Основна сила американських обмежень — у домінуванні долара в глобальній торгівлі, що не має аналогів у вигляді євро.
Водночас, як зазначив енергетичний експерт Центру Девіса при Гарвардському університеті Крейг Кеннеді, послаблення санкцій з боку США не обов’язково призведе до суттєвого повернення іноземних інвесторів у рф — якщо Європа збереже жорстку позицію.