У Брюсселі незалежні антикорупційні організації представили “тіньовий звіт” виконання зобов’язань на шляху до вступу в ЄС. Він альтернативний офіційному урядовому.
У документі – незалежна оцінка громадськості прогресу України в антикорі, правосудді та фундаментальних правах, а також кроки, які можуть сприяти виконанню зобов’язань. Звіт демонстрували депутатам Європарламенту, посадовцям Єврокомісії та ключових міжнародних організацій, які відповідають за вступ України до ЄС. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
Що вдалося і в чому виклики?
Звіт охоплює період жовтень 2023 року – вересень 2024 року. За цей час Україна досягла значного прогресу в боротьбі з корупцією. Проте не все так гладко.
Із плюсів:
- відновлення електронного декларування, що стосується близько 700 тисяч посадовців;
- посилення незалежності САП;
- перезавантаження БЕБ з майбутнім конкурсом на директора і переатестацією працівників;
- вдосконалений добір суддів КСУ.
Викликами залишаються посилення спроможностей ВАКС, САП і НАБУ (пам’ятаємо скандал про злив в НАБУ, що підтвердив інституційні проблеми), вдосконалення механізму угод про визнання винуватості стосовно справ топкорупції.
Проблемою також є затягування розгляду справ топ корупціонерів, що пов’язано з процесуальними зловживаннями з боку фігурантів. Не з’явився в суд, бо “захворів чи поїхав у відрядження в Берлін” – як вже роками робить нардеп Кузьміних.
Мінусом, що суттєво впливає на виконання антикорупційних кроків загалом, є відсутність прогресу в реформі поліції. “Тіньовий звіт” демонструє реальний стан речей із правоохоронною системою в Україні.
77% корупційних злочинів розслідує нереформована поліція
У попередньому звіті Єврокомісії (листопад 2023 року) мовилося про те, що Національна поліція України “продовжує страждати від корупції, застарілого обладнання та обмеженої спроможності в цілому, включаючи спроможність проводити фінансові розслідування”. Очікується, що наступний звіт Єврокомісія опублікує до кінця жовтня 2024-го.
Що ми маємо за цей час? Ще більше корупційних скандалів, де фігуранти – топпосадовці поліції і разом із тим – “нульовий” прогрес у реформуванні.
Проте були спроби протягування в текст законопроєкту імітацію конкурсів – із “ручним” відбором та значними корупційними ризиками, коли МВС наділяється повноваженнями довільно визначати перелік керівних посад на конкурси.
Нині саме Національна поліція України є найбільшим правоохоронним органом держави, який розслідує 84% усіх злочинів та 77% корупційних злочинів. Іншими словами – більшість розслідувань щодо корупції проводить нереформований та повністю політично залежний орган.
Тому у Брюсселі ми адвокатували ключове – реформа поліції має стати одним із зобов’язань для вступу України в ЄС. Інакше словосполучення “боротьба з корупцією” буде все більш тригерним для суспільства.
Реформа поліції як вимога ЄС
Єврокомісія зазначає, що Україна повинна зосередитися на зміцненні доброчесності та боротьбі з корупцією в системі кримінальної юстиції. Тобто необхідно запровадити прозорі конкурси керівного складу правоохоронців, включаючи перевірки доброчесності, та сформувати міцні дисциплінарні та антикорупційні рамки.
Адже, якщо порівнювати “міліцію” та нинішню поліцію, то спільними в них залишаються кадрова політика та організація роботи. Топ посади в поліції залишаються політичними, а сам орган – повністю залежним від МВС.
Тому основними кроками для реформування поліції мають стати:
- конкурси на керівні посади в поліції – прозорі і незалежні, за участю міжнародників з переважним правом голосу в конкурсній комісії, а також представниками громадськості. Конкурс має передбачати обов’язкове дослідження професійної відповідності та доброчесності кандидатів;
- дисциплінарні комісії для проведення службових розслідувань за ознаками порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини за обов’язкової участі представників громадськості, правозахисних організацій (не менше половини від складу);
- перевірка на доброчесність – у рамках атестації, з чіткими критеріями оцінки ефективності, доброчесності, управлінських компетенцій (для керівників), а також результативності роботи.
Усе це має бути закріплене на законодавчому рівні. Саме міжнародні зобов’язання часто служать каталізатором для формування політичної волі всередині країни. Тільки під тиском міжнародної спільноти та зацікавленості в подальшій інтеграції з ЄС працюють стимули для проведення реформ.
Презентація звіту в Брюсселі показала, що міжнародна спільнота уважно стежить за прогресом України у виконанні антикорупційних зобов’язань, порівнюючи офіційні звіти з незалежними громадськими.
“Тіньовий звіт” підготували Центр протидії корупції, Автомайдан, Антикорупційний центр “Межа”, Фундація DEJURE, Інститут масової інформації, Медійна ініціатива за права людини.
Мартина Богуславець 24tv.ua