Суд з’ясував, що військових, які вчинили деякі воєнні злочини не законно тримати під вартою без альтернативи. Було встановлено, що така норма Кримінального процесуального кодексу суперечить Конституції.
Зокрема фахівці вважають, що обов’язковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не можна застосовувати проти військових, які
- вчинили непокору чи не виконали наказ;
- самовільно залишили військову частину чи вчинили дезертирство;
- самовільно залишили поле бою або відмовилися застосовувати зброю.
За підозри чи обвинувачення в таких злочинах суд не міг виносити рішення про заставу, домашній арешт чи особисте зобов’язання, а мав застосовувати тільки тримання під вартою.
Але Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив рішення за конституційною скаргою Сергія Гнезділова. У результаті цей припис має втратити чинність, бо він суперечить Конституції.
Юридичні спори щодо цього питання тривали вже не один раз. Судді посилаються на статтю 29 Конституції. Вона гарантує, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Тобто не можна позбавити людину свободи, якщо на це немає законних підстав.
Частина 2 цієї статті вимагає, що утримання під вартою може відбуватися лише за вмотивованим рішенням суду і лише на підставах та в порядку, визначених законом.
Нинішні норми визначення запобіжки за воєнні злочини діє лише під час воєнного стану, а тому загалом не забезпечує вимоги наявності вмотивованого судового рішення.
Також в Конституційному Суді додали, що припис Кримінального процесуального кодексу порушує й інші статті основного Закону.
Тож зазначимо, що застосування лише тримання під вартою для певних категорій військовослужбовців може порушувати принципи рівності, людської гідності, права на свободу та повноцінного судового розгляду питання про запобіжний захід у кожній конкретній справі. Саме через це рішення про тримання під вартою часто оскаржували. Тепер ця норма буде прибрана з кодексу.
Тримання людини під вартою без суду неможливе
Раніше Конституційний Суд визначив, що під час воєнного стану тримання людини під вартою може бути незаконним, якщо його продовжують лише через формальне посилання на “неможливість проведення підготовчого судового засідання”.
Відповідна стаття КПК дозволяє утримувати особу під вартою до двох місяців за таких умов, але не містить чітких причин чи критеріїв, коли саме засідання неможливо провести. На думку суддів, така невизначеність може порушувати право людини на свободу та особисту недоторканність.