Фінансові операції населення захищено банківською таємницею. Однак НБУ пропонує спростити доступ податківців до банківських рахунків. Таким чином, держава знатиме про всі фінансові операції громадян.
Зокрема, Регулятор пропонує доповнити перелік інформації про клієнтів фінустанов, яку може бути розкрито за запитами уповноважених державних органів.
Водночас має бути чітко визначено вид інформації, яка вважається банківською таємницею. Ці дані Нацбанк має право надавати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Також в НБУ пропонують уточнити види перевірок, під час яких банки передаватимуть Регулятору документи та їхні копії, що містять дані, які вважаються банківською таємницею.
Зазначені нововведення у НБУ пропонують долучити до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Цей документ було затверджено постановою правління НБУ №267 від 14 липня 2006 року.
Водночас державні органи матимуть можливість дізнаватись унікальні ідентифікатори та номери емісійних платіжних інструментів учасників транзакцій. Зокрема, держава знатиме номери платіжних карток відправників та отримувачів коштів, а також назву фінансової установи через яку здійснювались перекази.
Оновленою редакцією відповідного пункту Правил розкриття банківської таємниці передбачено чималий перелік даних, які можуть стати відомими державним органам. Отож держава зможе дізнатись про:
- наявність рахунків;
- номери рахунків;
- залишок коштів на рахунках;
- інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних;
- платіжні інструменти;
- операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки;
- призначення платежу;
- ідентифікаційні дані учасника транзакції (для фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
- для юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код у ЄДРПОУ);
- номер рахунку фізичної або юридичної особи;
- інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів (наприклад карток) клієнтів фінустанов;
- єдиний ідентифікатор Нацбанку надавача платіжних послуг учасникам транзакції;
- назву установи через які здійснювались транзакції.
“Зміни пов’язані з необхідністю приведення Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці у відповідність до статей 62, 62-2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” та удосконалення порядку розкриття інформації, яка становить банківську таємницю, Національному банку України”, – прокоментували запропоновані нововведення у НБУ.