Як пише «Суспільне» з посиланням на одного з розробників детектора дронів Олександра Тимошенка, виріб сигналізує, коли поблизу перебуває безпілотник. Радіус дії, пояснює хлопець, має бути до п’яти кілометрів. Але випробувати ці потужності ще не було можливості. Щоб удосконалити винахід, треба провести кілька тестувань
Олександр, якому у створенні детектора допомагали ще четверо юних винахідників, розповідає: створювали прилад його на основі українського детектора безпілотників «Цукорок». Але відмінність їхнього винаходу у наявності штучного інтелекту.
«Якщо розробляти алгоритм, то ти розробляєш алгоритм виявлення, підтвердження, що це саме дрон, під кожен дрон. А тут, якщо з’являється новий дрон — просто натренувавши нейронну мережу, заново її завантажив, вона вже це виявляє. Тобто вона більш гнучка», — розповів Олександр.
Над цією розробкою п’ятеро старшокласників працювали майже рік.«Першого вересня всі думають про навчання, а ми думаємо, що нам таке зробити», — каже Сашко.
Перший прототип детектора, каже тепер уже випускник, створили з наявних запчастин. Назвали його «ЧАС» — частотний аналізатор спектра. Наразі деталі замовляють, а корпуси друкують на 3D-принтері. На цей винахід хлопці витрачають усі свої кишенькові гроші, беруться за підробітки. Скільки в перспективі може коштувати їхній детектор, поки що не рахували. «Наступні пристрої „Час 1.5“ будуть уже оснащені водонепроникним, ударостійким корпусом», — каже винахідник.
Невдовзі пристрій хлопців тестуватимуть військові на передовій, каже Олександр. Такі детектори дронів потрібні на полі бою, оскільки дають можливість врятувати життя, а також виграти час для ухвалення рішень.
Олександр із командою далі планують працювати над удосконаленням свого винаходу. «Якщо всі поїдемо навчатися до різних міст, робота не зупиниться, бо всі обов’язки в команді чітко розподілені, а сучасні технології допоможуть із комунікацією», — зауважує випускник.