Має місце часткова декриміналізація, тому відповідні провадження за наявності підстав можуть бути закриті за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, тобто у зв’язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння – заступниця голови ККС ВС.
9 серпня набув чинності закон про декриміналізацію крадіжок на суму до 3028 грн, а також, що в звʼязку іх цим постає питання, що робити з тими, кого вже судять, і про застосування принципу ретроактивності. Йдеться про закон №3886-ІХ (законопроект 11068).
Нагадаємо, що до 9 серпня 2024 року кримінально караною крадіжка вважалася, якщо вартість вкраденого майна становить від 302,8 грн (станом 1 січня 2024 року, адже кваліфікація фактично прив’язувалася до 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який, в свою чергу, по адміністративним та кримінальним правопорушенням прив’язується до прожиткового мінімуму).
Після 9 серпня за КУпАП буде каратися дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого становить до 3028 грн (станом на 2024 рік).
Таким чином, все, що вище 3028 грн – кримінально карана крадіжка.
Заступниця голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк висловила наступні міркування з приводу застосування нових норм.
«Думка щодо питання топ-1, про яке не говорить хіба що лінивий
Як вплинула зміна розміру дрібного викрадення на кримінальний закон?
Головні висновки такі:
- Кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 нмдг до 2 нмдг безпосередньо вплинула на суть відповідних кримінально-караних діянь (крадіжки, шахрайства, привласнення та розтрати), адже у тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він вказаний законодавцем у ст. 51 КпАП України.
- Така зміна КпАП є зміною кримінального законодавства України із всіма наступними наслідками, в тому числі із позитивною відповіддю на питання про зворотну дію аналізованих змін.
- Має місце часткова декриміналізація вчиненого, а тому відповідні провадження за наявності підстав можуть бути закриті за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, тобто у зв’язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
- Підстав для застосування п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК немає, оскільки на момент вчинення відповідне діяння було кримінально-караним і містило всі ознаки складу інкримінованого кримінального правопорушення.
Додам, що визначаючи 2 нмдг, треба виходити із того розміру нмдг, який діяв на момент вчинення діяння (2022 р., 2023 р. тощо)» – зазначила Наталія Антонюк.
Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», в контексті питання застосування закону до осіб, яких вже судять, прикметною є постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду по справі №345/3522/18.
І цій справі місцевий суд закрив провадження стосовно злочину, передбаченого ч. 1 статті 212 КК на підставі пункту 4 частини 1 статті 284 КПК (нині відповідне регулювання передбачено у пункті 4-1) у зв`язку з декриміналізацією відповідно до Закону №1101-ІХ щодо зменшення тиску на бізнес від 18 вересня 2019 року.
Закриваючи кримінальне провадження у зв`язку з декриміналізацією відповідно до Закону №1101-IX, суд першої інстанції виходив з того, що 25 вересня 2019 року набрав чинності вказаний Закон, за яким змінилося поняття «значного розміру» як ознаки складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 212 КК, що призвело до часткової декриміналізації.
Як вказав ККС ВС, за загальним правилом, закріпленим у ч. 2 статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК. Згідно із частиною першою цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
У Законі №1101-IX, який набрав чинності 25 вересня 2019 року, змінилося поняття «значного розміру» як ознаки складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 212 КК, що призвело до часткової декриміналізації.
Таким чином внесені законодавцем зміни до Закону про кримінальну відповідальність, а саме до частини 1 статті 212 КК, призвели до декриміналізації діяння, а дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону, як правильно встановлено судом першої інстанції.
Отже, у такому випадку закриття кримінальної справи у суді першої інстанції з підстави, визначеної у пункті 4 частини 1 статті 284 КПК, у зв`язку із декриміналізацією діяння, зокрема у кримінальних провадженнях, кваліфікованих за частиною 1 статті 212 КК до набрання чинності Законом № №1101-IX від 18 вересня 2019 року, суд не повинен доводити розгляд справи до кінця з постановленням виправдувального вироку у разі незгоди з клопотанням прокурора про закриття кримінального провадження, а виносить постанову про закриття такого кримінального провадження з підстав набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
Більше того, такі підстави для закриття кримінальної справи не пов`язані із встановленням фактичних обставин, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов`язані із змінами законодавства про кримінальну відповідальність.
Автор: Наталя Мамченко